Година роздумів "Героями славиться наша земля"

У всі часи захищати рідну землю було справою честі та гідності мужніх людей, дійсних патріотів своєї країни, святим обов'язком кожного громадянина. Для таких патріотів, учасників бойових дій 13 жовтня проводилась година роздумів "Героями славиться наша земля", приурочена до Дня захисника України. Весь актив села Дмитрівки (сільська рада, бібліотекар, директор БК, голова ради ветеранів) привітали зі святом наших захисників, висловили подяку за їх патріотизм, мужність; побажали здоров'я та миру в їх оселях.

Дякуємо за подвиг і вірність Україні !

Зорепадом летять роки, таку назву мав вечір-вогник (до Дня людей похилого віку) проведений першого жовтня сумісно з Дмитрівською  ЗОШ I-III ст., Будинком Культури, бібліотекою.

Традиційно вітання приймались від виконуючого обов'язки сільського голови - Пелешок Олени Степанівни, голови ради ветеранів - Конюшенко Наталії Іванівни, Дмитрівського ансамблю, дмитрівських дітлахів, директора БК - Жукової Іванни Михайлівни, бібліотекаря - Кириченко Олени Олександрівни.

Дорогі наші ветерани, люди похилого віку!

    Дозвольте нам щиро і сердечно привітати вас із святом вашої осені. І нехай вона буде сонячною і теплою, тихою і спокійною. Нехай буйні вітри обходять ваші обійстя, а радість і добро оселяться в ваших домівках.
    Прийміть наші найщиріші слова вдячності і побажання міцного здоров’я, щастя і благополуччя, фінансового достатку й душевної рівноваги.

"Буває часом сліпну від краси!" відкритий урок читання пройшов 29 вересня в Дмитрівській  ЗОШ I-III ст. для учнів 8-11 класів. Присвячений відомій українській поетесі Ліні  Костенко. 

      Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро», який редагував Андрій Малишко. У 1946р. опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина поступила в Київський педагогічний інститут ім. М. Горького (тепер педагогічний університет їм. М. Драгоманова), але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького. 
      Ліна Костенко закінчила інститут у 1956р., а наступного року вийшла перша книжка її поезій «Проміння землі». 
      Друга збірка «Вітрила» була опублікована в 1958р., згодом — збірка «Мандрівки серця» (1961р.). 
      У 1962р. збірка «Зоряний інтеграл» була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Потім поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону, її твори не виходили окремими виданнями до 1977-го, до появи збірки «Над берегами вічної ріки». Твори й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики. Поетеса писала «в шухляду».

 Ліна Костенко — одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: 
      / не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю. 
      її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Л. Костенко користувалась такою великою популярністю і любов'ю читачів, що чиновники просто боялись ЇЇ чіпати. 

ОСНОВНІ ТВОРИ: 
      Драматична поема «Сніг у Флоренції», «Дума про братів не-азовських»,

роман у віршах «Маруся Чурай», історичний роман «Берестечко»,

 вірші «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Виходжу в сад, він чорний і худий», «Хай буде легко. Дотиком пера», «Недумано, негадано». 

Прикметною рисою творчості поетеси є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства... 

Ініціатори: Дмитрівські сільська та шкільна бібліотеки.