Літературна подорож по творчій спадщині
Т.Г.Шевченка "Криниця Тарасової душі"
У літературі кожного народу, серед її великих
творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом
українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина — одна з
найбільших вершин людського генія. Тарас Шевченко - велетень духу, митець
могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини
людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною
боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав.
Тарас Григорович
Шевченко – слава нашого народу - залишив по собі величезну творчу спадщину: чудові твори, славнозвісний
“Кобзар”, який уславив нашу поетичність. Про велику світову славу великого
Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо
(Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Навряд чи є на земній
кулі куточок, де б не звучала полум`яна поезія Великого Кобзяря, навряд чи
існує мова, якою б не було перекладено “Заповіт”, де він просив
нащадків згадувати його. За це народ свято шанує Шевченка. У багатьох
місцях йому відкрито музеї. Починаючи з 1962 року, щорічно
присуджуються Державні премії України імені
Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва.
Шевченкова спадщина зберігає своє естетичне і
соціально-виховне значення у наш час. Вона близька українському читачеві і
всьому прогресивному людству народністю, патріотизмом і волелюбністю.
Тарас Шевченко збагатив
літературну мову нашого народу, вбираючи в себе з колиски всі болі й прагнення
свого народу, всі барви й звуки свого краю, він перелив їх у пісенно-мальовничі
слова. Шевченко перетворив українське слово на чисте золото поезії.
